ПРОГРЕСИВНУ

МУЗИКУ

головна

історія

Чорний подих

Електронний блок

космогонія

фото

лінки

форум

Гостьова книга

ІСТОРІЯ SONAR_у

Ідея створення радіопрограми у нас з Біггі-боєм зародилася 9 листопада 2000 року. Ми з Олександром Городиловим подружились, навчаючись в ОНУ (я на 3-му курсі-він на 4-му) на грунті спільних політичних поглядів та музичних уподобань. Біггі-бой був “убеждeнним” репером, а я - рейвером. Ми часто сперечались - яка музика високоінтелектуальніша - реп чи електронна. І ось, одного разу, 9 листопада 2000 року ми, як годиться, випивали, сидячи у Біггі-боя вдома, відмічали його День народження. І, здається, я сказав: «Слухай, а чи не спробувати нам створити спільну радіопрограму, в якій-би гармонійно поєднувалась «чорна» і електронна музика?»

Назва для нашого проекту вибиралась недовго. Спочатку ми думали назвати програму ”Тонарм” - це частина програвача. Але ще трохи порадились - і зійшлись на «сонарі». Сонар - це один з видів ехолотів, які встановлюються на підводних човнах. На нашу думку - це слово ідеально підходило для назви радіопрограми. Сонар посилає свої звукові сигнали у водний простір - і якщо вони наштовхуються на якісь перешкоди (об єкти) і повертаються назад - то сонар їх приймає (зворотній зв язок). Так і наш «Сонар» посилає свої звукові сигнали у безодню ночі - і з нетерпінням чекає на їх поверннення у вигляді повідомлень на наш пейджер (цитата).

Сказано - зроблено. Трошечки наполегливості, трошечки везіння - і ми - в прямому ефірі.

Той час я зараз згадую зараз як найщасливіші моменти свого життя... Ефір було заплановано на 5 грудня 2000 року. Важко передати наші почуття перед першим виходом - адже мрія здійснилася - ми працюємо на РАДІО, і разом з тим - страшно... Дуже страшно - шановні радіослухачі - якщо ви думаєте, що по ту сторону мікрофону зовсім нічого страшного немає - то ви глибоко помиляєтесь. Хвилювання завжди є. Млосний холодок у грудях і животі, який підступає до горла, пробуджуючи страх, і дарує якусь незрозумілу насолоду. Сама думка про те, що твій голос чує все місто, а також 150км. у радіусі - дуже лякає. А особливо перед першим ефіром у житті.

Першим виходив Чорний Подих Біггі-боя. Перша пісня - Californication - Red hot chilli peppers. Я не слухав його, я нервово палив, перечитуючи записані на папірець фрази. Я молився, щоб час йшов повільніше, але він ішов все швидше… І ось він прийшов...

«Ну ось і прийшов мій час, я радий вітати всіх...» - це була перша ефірна фраза у моєму житті, під музику Patric cosmos...

* * *

Після ефіру - десь о 4.20 ночі ми вийшли з будинку на Троїцькій 43-б... Ми довго йшли мовчки по мокрим порожнім грудневим вулицям і мовчали... Ми відчували дуже сильну втому і задоволення. Як після сексу. Хтось із нас сказав: ну що, ми тепер зірки!!? І ми дружно засміялись...

Наша програма пройшла довгий і тернистий шлях. Спочатку ми виходили 2 рази на тиждень з 2 до 4 ночі, потім - у суботу - з 18 до 19, потім - нас закрили, потім знову відкрили, і т.д. У нас було широке коло шанувальників - нам писали листи з Білгород-Дністровська, Інституту Сухопутних Військ, було багато дзвінків, і все це, незважаючи на відсутність анонсів і малий ефірний час.

Потім у Радіо на Троїцькій відібрали частоту 104,3 fm.

Але 9 листопада 2003р. Саме в день народження Біггі-боя Sonar - знову в ефірі на хвилях Променя, на частоті 72,14 fm.

D. J. DANSKY

© Т.О. SONAR. Всі права застережені. Дозволено використовувати матеріали сайту тільки з посиланням на www.s1r.narod.ru